Орнітологічний заказник «Кулик»

31/08/2021
Чому ми займаємось створенням заказника

БО «Благодійний Фонд «Беремицьке Біосфера» з початку своєї діяльності розпочав та успішно реалізовує ряд природо-охоронних проектів, що направлені на відновлення високопродуктивних біогеоценозів, на територіях, де під впливом антропогенних факторів, вони були порушені або втрачені. Ряд таких проектів були реалізовані або реалізуються в Парку природи «Беремицьке»,  де за кілька років керованої сукцесії з використанням успішних наукових підходів колег з Євросоюзу та інших куточків світу, вдалось трансформувати деградований агроценоз у природну екосистему типову для Чернігівського Полісся. І хоч до утворення саморегулюючого високопродуктивного біогеоценозу ще багато років трансформації, однак вірність обраного вектору і перші локальні успіхи очевидні не лише для експертів, що відвідують, консультують та співпрацюють з Фондом та Парком, але й для туристів з усього світу, що вже відвідали проект з метою отримання  туристичних послуг.

Попри отриманий досвід у відновленні екосистем та усвідомлення того, що жоден вид не може вважатись втраченим, якщо його генетичний слід був залишений, в результаті своєї діяльності  часто переконюємось, що людство цінує щось по-справжньому, лише тоді, коли це втрачає.  Реінтродукція великих копитних на Полісся, акліматизація та імплементація їх в екосистему, нішу з яких вони були вилучені сотні, а то й тисячі років тому – досить складний процес, що потребує значних зусиль та ресурсів. Однак, говорячи про біогеоценози Чернігівського Полісся, є такі складові трофічних зв’язків, які ще не втрачені, але близькі до того, якщо не вжити належних природоохоронних заходів. Мова йде, в першу чергу, про орнітофауну.


Чому саме тут необхідно створити заказник

Меандри останньої неврегульованої великої ріки Європи – Десни історично стали місцем гніздування та проживання для сотень видів птахів, серед яких багато є вразливими червонокнижними видами. Але, їх чисельність щороку стрімко зменшується в результаті інтенсивного антропогенного впливу. Вагомим фактом є те, що Десна та її прибережна територія є важливою складовою Дніпровського меридіального міграційного коридору (одного з тьох найбільших в Україні), яким здійснюють міграцію птахи не лише з території нашої держави, а й значної частини Євразії. Негативні процеси на цих ключових для орнітофауни територіях, що входять до складу Смарагдової мережі Європи, можуть мати відчутні наслідки для екосистем не лише Чернігівського Полісся, але й  значної частини Євразійського континенту.

Стрімка урбанізація, відсутність реформ природоохоронної сфери, недостатність заходів на державному рівні з систематичного роз’яснення, пропагування та розвитку сталого туризму – причини, що викликають зростання негативного антропогенного впливу в басейні річки Десна, що з кожним роком набуває все більш загрозливої динаміки не тільки для іхтіофауни річки, але  й  для орнітофауни, що є невід’ємною складовою екосистеми.

Проводячи в Парку природи «Беремицьке» наукову діяльність разом з партнерськими організаціями, науковими інстанціями та волонтерами, співробітники Фонду з 2017 року на постійній основі організовують орнітологічні спостереження. Парк природи «Беремицьке» представлений мозаїчними ландшафтами, що є місцем для існування десятків видів птахів, однак через те, що територія Парку віддалена від берегової лінії річки Десна, спостереження за коловодними видами здійснювалось на прилеглій до Парку території. Під час орнітологічних спостережень було виявлено неподалік села Беремицьке півострів,  на якому через відсутність антропогенного навантаження спостерігалась велика кількість видів птахів, серед яких зустрічались і червонокнижні представники, серед яких – сірі сорокопуди, чорні шуліки, малі крячки та кулики-сороки. Під час весняних та осінніх міграцій півострів стає місцем перепочинку для різноманітних мігруючих колоній птахів.

Також була виявлена і проблематика півострова, що має негативний вплив на його екосистему та природну роль, зокрема, як місця гніздування та перепочинку мігруючих птахів. Основні негативні фактори викликані антропогенним впливом на острів, зокрема: неконтрольована рекреація, що не відповідає принципам сталого туризму, полювання, розповсюдження інвазійних видів рослин та недостатній менеджмент території, що належить різним землекористувачам.


Історія створення орнітологічного заказника «Кулик» та його особливість

У 2019 році Фондом було розпочато роботу по збереженню і подальшій трансформації півострова в об’єкт природно заповідного фонду.  Для комплексних досліджень території та оцінки екосистем було вирішено звернутись до Українського товариства охорони Птахів, що представляє на території нашої держави міжнародну організацію BirdLife International. На той момент ця організація при підтримці Франкфуртського зоологічного товариства реалізовувала проект «Полісся – дика природа без кордонів», спрямований на збереження екосистем Полісся. Проведені дослідження підтвердили унікальність екосистем півострова і необхідність їх заповідання та проведення біотехнічних заходів, спрямованих на збереження та відновлення біогеоценозів території. Комплексне дослідження, яке було проведене Українським Товариством Охорони Птахів лягло в основу обґрунтування створення орнітологічного  заказника. Весь цей час працівники фонду проводили роботу для оформлення заказника і в 2020 році список об’єктів ПЗФ України поповнився орнітологічним заказником місцевого значення «Кулик», назва якого пов’язана з червонокнижними куликами-сороками, що гніздяться на його території, та загалом цією екологічною групою птахів, що зустрічаються на більшості території заказника.

Орнітологічний заказник місцевого значення «Кулик» – це вкритий природною заплавною рослинністю півострів, утворений меандром річки Десна,  розташований безпосередньо у заплаві. Його територія сформована алювіальними відкладеннями, на яких зустрічаються такі природні угрупування, як псаломорфні та справжні луки, заплавні ліси, чагарники та ділянки з прибережно-водною рослинністю. Територія заказника, що являє собою екотон, є місцеоселенням для значної кількості видів тварин – представників різних систематичних груп. В межах заказника відмічено занесений до Червоної книги України вид – бджолу-тесляра звичайного, що влаштовує гнізда у мертвій деревині. Територію об’єкту заселяєють 10 видів амфібій. З них тритон гребенястий, райка звичайна, або деревна, джерелянка червоночерева, часничниця, зелена ропуха та трав`яна, їстівна і озерна жаби –  охороняються Бернською конвенцією. Під захистом Бернської конвенції перебувають також усі 4 місцеві види плазунів – ящірка прудка, гадюка звичайна, вуж звичайний та черепаха болотяна, остання також охороняється Міжнародною Червоною книгою та Європейським Червоним списком.

Найбільш численною групою хребетних тварин на вказаній території є птахи,  котрих, за поки що неповними даними, тут відмічено понад 70 видів. Основні екологічні групи птахів, що зустрічаються на об’єкті, це коловодні (лелекоподібні, гусеподібні, сивкоподібні), лучні види (горобцеподібні, куроподібні, журавлеподібні), лісові види (горобцеподібні, дятлоподібні, голубоподібні), хижі птахи (соколоподібні та совоподібні). Практично всі виявлені види птахів занесені до Додатків ІІ або ІІІ Бернської конвенції. Багато з них є рідкісними або зникаючими та занесені до Червоної книги України. Зокрема, на гніздуванні тут відмічено наступні червонокнижні види: шуліку чорного, кулика-сороку, крячка малого, сорокопуда сірого. Під час добових переміщень, пов’язаних із живленням, та під час сезонних міграцій тут відмічено такі червонокнижні види, як: лелека чорний, нерозень, гоголь, малий підорлик, змієїд, орлан-білохвіст, сова болотяна, сиворакша. Слід зазначити, що такі види, як шуліка чорний, куріпка сіра, чайка – занесені до Європейського Червоного списку, а деркач та сиворакша до міжнародної Червоної книги МСОП. Також зустрічаються і такі рідкісні, занесені до Червоної книги України види хижаків, як горностай та видра річкова (остання занесена також до Європейського Червоного списку та до Червоної книги МСОП).


Природоохоронний менеджмент

Попри те, що невеликий за площею півострів став ключовою територією для великої кількості видів, і той факт, що він набув статусу орнітологічного заказника, – попереду ще досить багато роботи, завдань та викликів, що стоять перед Фондом та потребують усесторонньої підтримки з боку державних інстанцій, громадськості та профільних фахівців. Першочергове завдання заказника, як і будь-якого об’єкта ПЗФ  – заповісти вказану екосистему, мінімізувавши антропогенний вплив на неї. Саме з цією метою проектом створення заказника передбачено обмеження, що стосується облаштування рекреаційних пунктів, кемпінгів, встановлення наметів, розведення вогнищ, заїзд авто і мототранспорту, використання якого не пов’язане із доглядом за територією, спортивне полювання, любительське та промислове рибальство та будь-які інші дії, що можуть негативно вплинути на природні комплекси та, як наслідок, на орнітофауну заказника.

Водночас для підвищення природоохоронного значення заказника, на його території  в майбутньому планується ряд біотехнічних заходів , спрямованих на відновлення видового складу та оптимізацію чисельності рідкісних представників орнітофауни. До таких заходів слід віднести: встановлення штучних гніздівель, створення кормових і захисних умов для птахів, здійснення підгодівлі, реакліматизація зниклих на цій території видів тощо. Водночас, окрім орнітофауни, комплексних біотехнічних заходів потребують і інші складові біогеоценозів заказника, до яких слід віднести: розчищення території від побутового сміття, яким територія забруднювалась протягом десятиліть, боротьба з інвазивною рослинністю, що вкоренилась на даній території, заходи спрямовані на розчищення мілководь та збереження берегової лінії півострова та багато інших. Перераховані дії з підвищення природоохоронного значення є лише попереднім і поверхневим списком дій, до планування та реалізації якого будуть долучатись фахівці та волонтери.


Орнітологічний заказник «Кулик» та туризм

Річка Десна в своїй прадавній історії була місцем оселення людей починаючи з часів палеоліту до сьогодення. Про це свідчать чисельні археологічні знахідки, серед яких як чисельні палеолітичні стоянки, так і знахідки археологічної культури часів неолітичної культури трипілля-кукутень. В другій половині ХХ століття територія Десни набуває значення не лише, як місце оселення та ведення господарської діяльності людей, але і стає місцем для рекреації. Однак, попри це туризм в регіоні розвинений відносно слабко, та не відповідає принципам стійкого туризму, що є важливою умовою Всесвітньої туристичної організації. На території орнітологічного заказника планується ведення не тільки науково-просвітницької діяльності, але й туристичної. Туризм в орнітологічному заказнику не повинен суперечити регламенту роботи заказника, встановленому Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, принципам стійкого туризму  та не має нести потенційну загрозу біогеоценозам заповідного об’єкта. У зв’язку з цим туристична діяльність на території заказника планується у відповідності до усіх зазначених принципів. Основним напрямком екскурсійної діяльності на острові планується бірдвочинг (спостереження за птахами). Для цього на території заказника планується облаштування екостежок з природних матеріалів, що дозволятимуть туристичним групам в супроводі екскурсовода проводити спостереження за птахами, не порушуючи режим тиші, необхідний для життєдіяльності представників орнітофауни в заказнику. Екостежки будуть доповнені інфостендами, місцями для відпочинку та збору сміття, вежею для спостереження птахів та фотоскрадками для зимового спостереження.

 

Створимо разом умови для вивчення
та допомоги навколишній орнітофауні!

Долучайтесь

 

ДО ПРОЕКТУ ДОЛУЧИЛИСЬ:

 

Давайте разом збережемо природу для майбутніх поколінь

співпраця

Останні новини

14/04/2021

Світ завжди відкритий для нас: результати Конференції

Хочемо поділитися результатами Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Напрямки та перспективи розвитку Парку природи «Беремицьке»», що відбулась...
6/11/2020

Яблуневий сад в Беремицькому

Протягом багатьох років наш фонд веде активну діяльність щодо природних екосистем, які зазнали негативного впливу...
3/08/2020

Беремицьке минуле та сучасне

Rewilding (з англійської «re» – назад, «wild» – дикість) – це ідеологія, яка  передбачає повернення...
Scroll Up