Яблуневий сад в Беремицькому

6/11/2020
Протягом багатьох років наш фонд веде активну діяльність щодо природних екосистем, які зазнали негативного впливу в результаті діяльності людини. Неконтрольоване втручання людей призвело до вимирання десятків тисяч видів флори та фауни і докорінно змінила умови існування для тих видів, що змогли адаптуватись до життя в антропоцені. Однак, не завжди вплив людини на довкілля є шкідливим, деякі види діяльності протягом тисячоліть не порушують принципів сталого природокористування.
img1
img2
Наприклад, одна з найдавніших діяльностей людини– збиральництво. Ще в первісно-общинному суспільстві наших пращурів збір плодів, їстівних трав та коріння став одним з ключових елементів забезпечення їжею та основою для виживання людства. Ця примітивна форма господарської діяльності базувалась на пошуку придатних для споживання в їжу елементів дикоростучого флористичного комплексу та субпродуктів діяльності представників фауни (наприклад, мед).
В процесі еволюції людського суспільства всі промисли вдосконалювалися, ставали більш ефективними та сприяли первісному поділу праці. Збиральництво не стало виключенням і з часом окрім збереження архаїчних форм (таких як збирання дикого меду, коріння і т.д.), почали з’являтись такі види діяльності, як землеробство та садівництво.

Садівництво почало стрімко розвиватись на території України за часів античності. Поява грецьких колонізаторів в Причорномор’ї та Приазов’ї сприяли появі такого виду садівництва, як виноградарство. Великі міста, такі як Тіра, Ольвія, Херсонес,  Пантікапей та Фанагорія ще у V столітті до нашої ери стали вагомими центрами виноробства. Відповідні кліматичні умови та ґрунти сприяли культивації, як привезених з Греції сортів, так і окультуренню місцевого дикоростучого винограду.

img3
img4
Слід зазначити, що територія нашої держави має значні площі та велику мозаїчність екосистем, що сприяють не лише утворенню унікальних біогеоценозів, але й розвитку садівництва. Якщо південь України в античності став місцем стрімкого розвитку виноградарства, то з літописів Х – ХІІ століть ми знаємо про розвиток і поширення «монастирських» садів на північних територіях Русі. Основними культурами цих садів стали яблуні, груші, сливи та вишні, що набули примітивно «культурних» ознак у порівняні з поширеними в цій місцевості дикоростучими аналогами.

Вже у ХVIII столітті на теренах України садівництво почало набувати більш промислових форм, а місцеві дворяни для ведення господарства почали запрошувати помологів (помологія – наука про ведення плодово-ягідного господарства)  з закордону. В Україну почали завозити посадковий матеріал з провідних  садівництв Європи й акліматизовувати ці сорти та виводити на їх основі локальні «дворянські».

Наприкінці ХІХ століття видатним українським помологом Левком Платоновичем Симиренком у його фундаментальних роботах «Помологія» та «Кримське промислове плодоводство» були описані сорти основних садових культур, що вирощувались на теренах України. Асортимент лише яблунь мав досить значну географію та був представлений десятками англійських, французьких та бельгійських сортів.  Серед них згадується близько півсотні сортів яблунь, що мають українське походження і є результатом або «народної» селекції, або діяльності відомих українських помологів. До заслуг самого Левка Платоновича слід віднести всесвітньовідомий Ренет Симиренка.
img5
img6

На сьогоднішній день садівництво набуло промислових масштабів в Україні і може задовольнити не лише потреби внутрішнього ринку, а й бути предметом експорту. В результаті кліматичних змін вітчизняні садоводи успішно культивують не лише аборигенні фрукти та овочі, а й ті, що завжди були екзотичними для наших широт. Вирощування яблунь в садах теж суттєво модернізувалось: на зміну «народним» сортам активно використовуються гібридизовані, які мають кращу пристосованість до сучасних кліматичних умов та більшу продуктивність, що для промислового вирощування має важливе значення.

Ми з глибокою повагою відносимось до напрацювань вітчизняних помологів та до здобутків народної селекції і прагнемо цей спадок зберегти для наступних поколінь, так само як і природні екосистеми. В рамках проектної роботи Благодійного фонду «Беремицьке Біосфера» в Парку природи «Беремицьке» було закладено «Сад українських сортів яблунь». За консультаційної підтримки Інституту садівництва  НААН України було відібрано 60 саджанців «аборигенних» сортів та 30 сортів, що є напрацюваннями сучасних вітчизняних помологів. Всі вони були висадженні наприкінці жовтня і маємо надію, що з кожним роком наша колекція сортів буде збільшуватись. А відвідувачі парку зможуть не лише дізнатись історію сорту та його особливості, а й скуштувати плоди, що виросли в екологічно чистих умовах парку природи.
img7
Мальовничі сади завжди були невід’ємною складовою побуту нашого народу, і це протягом століть відзначалось іноземними мандрівниками. А ще український яблуневий сад завжди був предметом натхнення для видатних вітчизняних митців, які увіковічнили їх у своїх творах. На весь світ наші яблуневі сади прославила Катерина Білокур у картині «Богданівські яблука», Олександр Довженко в кінострічці «Земля», Марія Приймаченко в численних картинах та багато інших.

Давайте разом збережемо природу для майбутніх поколінь

співпраця

Останні новини

14/04/2021

Світ завжди відкритий для нас: результати Конференції

Хочемо поділитися результатами Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Напрямки та перспективи розвитку Парку природи «Беремицьке»», що відбулась...
6/11/2020

Яблуневий сад в Беремицькому

Протягом багатьох років наш фонд веде активну діяльність щодо природних екосистем, які зазнали негативного впливу...
3/08/2020

Беремицьке минуле та сучасне

Rewilding (з англійської «re» – назад, «wild» – дикість) – це ідеологія, яка  передбачає повернення...
Scroll Up