2 лютого в світі відзначають Всесвітній день водно-болотних угідь. Саме в цей день 1971 року було ухвалено Рамсарську Конвенцію про водно-болотні угіддя.
Вперше цю дату почали відзначати через 6 років після прийняття Конвенції. З тих пір державні та громадські організації намагаються в цей день підвищити обізнаність людей про важливість збереження водно-болотних угідь. Робиться це за рахунок всіляких заходів, семінарів, фестивалів, публікацій і т.д.
Щороку з’являється нова тема для Всесвітнього дня водно-болотних угідь. Цього року тема «Водно-болотні угіддя і зміна клімату» покликана привернути увагу до життєво важливої ролі водно-болотних угідь як природного вирішення проблеми зміни клімату.
В даний час економіка, здоров’я людини і природні екосистеми стикаються з однією з найбільш нагальних проблем: зміною клімату. На екосистеми водно-болотних угідь серйозно впливають такі дії зміни клімату, як підвищення рівня моря, знебарвлення коралів, зміни температури і складу води та ін.
Не дивлячись на те, що дерева вважаються «легенями планети», насправді саме водно-болотні угіддя є найефективнішими в питанні поглинання вуглецю. Наприклад, торф’яні угіддя займають близько 3% території нашої планети, але накопичують біля 30% всього вуглецю на суші, а це в два рази більше, ніж всі ліси світу разом узяті.
Роль водно-болотних угідь
Водно-болотні угіддя відіграють важливу роль у зменшенні впливу екстремальних погодних явищ. Вони накопичують опади, перешкоджаючи повеням, але в той же час, мінімізуючи ризики затоплень.
Незважаючи на це, більшість людей так і не розуміє важливість водно-болотних угідь для економіки, сільського господарства та екології. В результаті техногенного впливу близько 64% водно-болотних угідь в світі були втрачені. Ті ж водно-болотні угіддя, які збереглися до наших днів, в результаті антропогенного впливу і кліматичних змін деградують і можуть бути втрачені.
Фонд «Беремицьке Біосфера» веде роботу на території Парку природи «Беремицьке» по вивченню, збереженню і відновленню евтрофних водно-болотних угідь заплави Десни, відновленню флористичного різноманіття та природної популяції фауни на даних водоймах.